Твір на тему "Як я ставлюся до чужого горя?"

+ 0 -

Battledore

28 марта 2016 г., 6:52:23 (8 лет назад)

Більшість людей э просто байдужими до горя інших людей, вони думають як добре, що у моїй родині не сталось такого лиха… А хіба Бог не вчив нас помагати тим, хто потребує нашої допомоги? Правда допомога буває різною , кожний читаючи цю статтю думає, хіба у нас великі зарплати чи пенсії, щоб роздавати іншим, ми теж нещасні і у кожного свої проблеми...Та чи задумувались Ви хоч раз, як живуть на цьому світі люди, які з народження не можуть бачити, як світить Сонце, падає дощ, цвітуть дерева… Як живуть ці люди не бачучи ні рідних ні близьких, ні жодного разу дітей своїх. Для них світ – це ці ловити темрява. А як живуть, ті які не можуть нічого чути, ні мелодії української пісні, ні слова материнської душі і навіть не знати найріднішого слова мама. Від цього крається серце, а сльози виступають з очей…Прочитавши про маленьку Павлишин Марію я сама, як мама відчула біль, ще не навчившись добре ходити, ця маленька дівчинка вже зазнала горя у житті. Чому так знає тільки Бог… Як болячи дивитись рідній мамі, на свою кровинку і розуміти, що вона не в силах помогти їй і від безнадійності та розпачу вона звертається до людей, щоб помогли зібрати гроші на операцію, яку потрібно зробити до виповнення донечці 2,5 років.Часу залишилось мало, а сім’я не в змозі зібрати таку суму, тому вся надія на Вас – людей. Всі ми розуміємо, що чекати допомоги від держави марна справа, але я вірю в те, що у кожному людському серці живе тепло, любов, розуміння та небайдужість до інших.