які висновки я зрозуміла після прочитання твору "Роксолана"?
5-9 класс
|
Прочитавши цю книгу, я поповнила звої знання про бородьбу укрвїнського народу з турецькими і польськими загарбниками,дізналася про середньовічні традиції України і Туреччини)))
Другие вопросы из категории
плиз СРОЧНО НАДО!!!
Помогите очень нужно))
Читайте также
словами з тексту:
1. Починала Ганна Іванівна вихваляти ...
2. Кожного ранку Ганна Іванівна ... ... щоб її качечки змогли піти до річки.
3. Ввечері на фермі качки... ... і засинають.
4. Лисиця... ... , бо зрозуміла, що у її здобичі є оборонець.
5. Селезень ... і спостерігав за ... , але готовий захистити Кривеньку.
II. Доповніть речення:
І. Влітку діти люблять... . 2. Кури, гуси, качки, індики — це ... .
3. Ферма знаходиться... . 4. Восени відлітають у теплі краї ...
5. У неділю можна подивитись мультфільм про ... .
III. Перекладіть рідною мовою:
1. Вихователь у садочку Ганна Іванівна розповідала дітям історію про селезня. 2. Веселі забави на березі річки. 3. Пухнасті каченята хлюпались у воді.
4. Який птах ховає голову у пісок? 5. Іринці подарували песика, схожого на пухнастий клубочок.
IV. Складіть невеликі діалоги, вживаючи слова і вирази:
а) пір’ячко, розпушувати, грайливо, річка, плестися гидке каченя, казка, Андерсен, лебідь, захоплено;
б) робота, ферма, допомога, вранішня роса, схід сонця, краса, милуватися, пишатися.
Помогите пожалуйсто очень надо.В долгу не останусь,
поезії процитуйте відповідні місця з твору на підтвердження своїх міркувань 2.які почуття намагався висловити поет у своєму творі, близькі вони вам?
Вогник
Вечірню годину, де в зорях долина,
Де вогником світиться дім,
Шумить під вікном молода тополина,
Неначе у серці моїм.
Там юність ходила у росах до хати
І жевріла цвітом вона,
Там батько не спить і задумалась мати,
Ота, що у світі одна.
Синів виростали, не зводили з ока,
Любили в житті над усе,
Шумить під вікном тополина висока,
Мов звісточку дальню несе.
А вогник їм сяє, мов спогад про сина,
Не все ж повертає назад.
І журиться вікнами наша хатина,
І шепче задумливий сад.
Та де б не ходив я в далекій дорозі,
В чужім чи у ріднім краю,
Я згадую вогник у тихій тривозі
І рідну хатину свою.
Бо дивляться в далеч засмучені очі,
Хоч тінь там моя промайне,
Бо світиться вогник у темнії ночі,
Мов кличе додому мене!