бути без душі- навіть гірше
1-4 класс
|
ніж бути без голови обгрунтуватм
Бо важко жити людині бездушній. "Що посієш, те й пожнеш". Що можна посіяти, коли душа - найголовніший скарб, що є у людини, відсутня? Нічого, і пожне ця людина порожнечу навкруги себе. Бо бездушний - це той, хто йде по головах, хто і свою голову застосовує тільки для того, щоб задовільнити себе, і врешті ця людина страждає - колись комусь була потрібна допомога чи просто підтримка, а вона пройшла повз, а колись прийде час, в який цій людині буде потрібна чиясь допомога, але навкруги буде лише пустеля, бо всі її покинули.
Другие вопросы из категории
Читайте также
ком и точек ок) а де саме- невідомо та трапилася посуха І була вона така що не тільки в річках таозерах а навіть і в колодязязях повисихала геть-чисто вся вода і люди без води почали хворіти та мерти У тім краю де ото трапилася така посуха....
Короче я уже не могу писать но мне срочно надо , я скажу всё коротко=)
Жила девочкаи у неё мама очень заболела и дочка говорит маме я найду воду что-бы тебя вылечить везде лобиска и нашла 1 колодец в котором была вода она наполнила весь кувшин водой идёт- идёт видет человека который тоже жаждит воды и девочка дала ему попить и он выздоровил идёт-идёт видет 2 человека с такой-же проблемой дала иму попить и так 3 4 5 6 7 человек жаждил и девочка далв всем попить устала она присела на брёвнышко и посмотрела в кувшин а там осталось воды на самом дне идёт собака девочка поставила кувшин воды возле себя а собачка так и хотела попить он случайно пролил кувшин с водой а из кувшина вилетели звёзди 7 больших 1 маленькая ето бог послал етих звёзд за ету щедрую девочку7 звёзд ето 7 людей который она дала попить и 1 маленькая ето собачка и за ето Бог послал на ету землю дощ и все были здоровие.
Пожайлуста помогите=)
Вітрячок весело обертався на високому пагорбку, мов горобчик, вимахував крильцями, висвистував свою довгу й одноманітну пісеньку:
Я швидесенький Вітряк,
обертаюсь так і сяк.
І мене ніхто й на мить
не посміє зупинить!
І раптом Вітрячок зупинився.
— Дивно,— проказав він уголос,— що це зі мною трапилося?
— Нічого особливого,— озвався поряд дядько Вітер,— просто я ліг на шовкову траву відпочити.
— Ти хто такий?
— Той, хто допомагає тобі обертатися. Звуся я Вітер.
— Не чув про такого! — невдоволено проказав Вітрячок.
— До речі, від мене походить і твоє ім'я: Вітрячок. Правда, схожі?
— Та я зараз!.. Та я...
— Якщо ти, Вітрячку, збираєшся залякати мене, тоді я змушений буду полетіти геть. А ти служитимеш сідалом для галок і горобців.
— Та я... Я, дядьку Вітре, хотів би вибачитися перед вами за свої слова... Перепочили трошки, то, може, продовжимо свою роботу? До того ж у мене навіть пісня нова народилася:
Ми — єдина сім'я:
дядько Вітер і я,
і ніхто зупинить
нас не зможе й на мить!
З того часу...
ПРОДОВЖИТИ РОЗПОВІДЬ