твір на тему: на березі дитинства

+ 0 -

Savilov

15 янв. 2017 г., 13:42:06 (7 лет назад)

Дитинство в кожного своє: у когось — це село, батьківська хата, садок, звідки випурхнули пташенята, розправивши крила. В інших — це міська квартира, з нечастими приїздами на гостину в село до бабусі. Але який би вигляд не мала домівка, вона залишається тим берегом дитинства, від якого, вирушивши в життєве плавання, людина починає вести відлік свого життєвого шляху. Часто це зоровою пам'яттю прив'язується або до конкретної домівки, або просто до певного населеного пункту. 

Я ще не маю великого життєвого досвіду, але в тяжкі хвилини я подумки повертаюся в дитячі роки, коли весь світ був таким безхмарним і лагідним, а всі дерева були надзвичайно великими. Приємно згадувати якісь епізоди з раннього дитинства: величезні жоржини, що росли біля бабусиної хати, теплий вогкий подих корови Квітки, яка велично ступаючи, поверталася із пасовиська. Пригадується вуркотливий голос бабусі, що лагідно припрошувала всіх до столу. Або міські спогади: незвичайна, як у казці, ялинка в центрі міста, і тато піднімає мене малого, аби я краще розгледів свою першу ялинку, катання на коневі довкола тієї ж ялинки. 

+ 0 -

Nnastya2012

15 янв. 2017 г., 16:15:53 (7 лет назад)

Моє дитинство було просто замечательное.Тогда я обожнював грати,стрибати,скакати і веселиться.Также в дитинстві я міг спокійно і безтурботно, ні про що не думати знаючи що батьки завжди зроблять все за тебя.Однако така пора давно прошла.Сейчас я несу відповідальність за все те що делаю.В дитинстві у мене в школі були вчителі і вони командовали.Теперь ж я сам начальник крупної компанії і сам всім командую.
Очень надеюсь что их нет,но если есть простите за опечатки