Сочинение на тему: З Шевченком у сердцi

+ 0 -

Чинара27

14 янв. 2014 г., 10:32:27 (10 лет назад)

Напевне, в Україні не знайдеться жодної людини, яка у своєму житті хоча б раз не перегорнула сторінок «Кобзаря» Тараса Шевченка. Творчість цього поета можна не любити, можна критикувати, можна ставитися до неї із великою любов'ю... У будь-якому випадку байдужим вона не залишає нікого. 
У чому ж феномен нашого великого митця? Чому і сьогодні, майже через півтора століття після його смерті, твори, написані Великим Кобзарем, хвилюють, навчають, тривожать душі? 

+ 0 -

AralbinaLoVeЕ

14 янв. 2014 г., 11:43:17 (10 лет назад)

Неодноразово ми чуємо "Шевченко"... Хіба це слово означає тільки письменник, художник? Звичайно ні. Тарас Григорович крім цього був людиною з великим, щирим серцем. Справжнім патріотом! Він був у засланнях, казематах... І незважаючи на заборони про українську мову він писав. Писав гарно,щиро,від всієї душі. Шевченко любив все що було українським, родинним. Він любив матір, батька, Дніпро,лани, сади...Можна перераховувати до безкінечності. Тарас йшов своєю дорогою гордо, недивлячись на те, що втратив мати в такому ранньому віці, а потім ще батька. Переживши на своєму житті не мало, він створив безцінну, неймовірну, мудру книгу часу - "Кобзар". В ній втілені смуток й горе, радощі й тривоги,зболений, сердечний крик душі. Висновок такий: потрібно брати приклад з Тараса Григорвича і в ніякому разі не забувати те, що ми повинні мати Шевченка в серці!!!