треба написати листа улюбленому герою в "Маруся Чурай"

+ 0 -

Yara119

04 июня 2016 г., 12:02:48 (7 лет назад)

Роман у віршах Ліни Костенко є одним з найвидатніших творів цієї письменниці. Головна героїня, за ім’ям якої названий твір, втілила у собі найкращі риси української жінки, притаманні жінкам тому часу. І якщо б у мене була змога написати їй листа, я б це зробила приблизно так:«Добрий день, Марусю! Я пишу тобі листа, як до справжньої подруги. Ти мене зовсім не знаєш, але я добре знаю твоє життя і ті причини, за якими ти опинилася у такому становищі. Я вважаю, що ти добра дівчина і розумієш важливість свого мистецького покликання. Я тебе добре розумію, коли твоє серце сповнюється гордістю за те, що козацький полк співає твої пісні, бо твої пісні допомагають козакам воювати.Я хочу сказати, що ти справжня українська дівчина, бо ти розумієш кохання як почуття, яке невід’ємно від громади, а творчість твоя зацікавлює не тільки вузьке коло родичів та знайомих. Я бачу, що ти прагнеш до дії, хочеш в повній мірі пізнати людські радощі і страждання в усій їх повноті.Я жалкую, що твоя любов виявилася роздвоєною, тому що ти зустрілася з розчахнутою душею твого коханого – Гриця Бобренка. Ти молодець, що розумієш нерівність своїх почуттів з почуттями Гриця:«Моя любов чолом сягала неба,А Гриць ходив ногами по землі.Важливо тільки відчути, що в цих словахне стільки докір чи осуд, скільки скрута, зітхання, тута…»Я хочу тобі сказати, що подружнє життя трактує не тільки спільність однодумців за поглядами на світ, а й спільність людей, яких, насамперед, єднають чисті, високі, нічим не заплямовані почуття та духовна рівність. Твоя вірність, на мою думку, рівнозначна вірності своїй батьківщині і своєму народові, глибокій пошані  до вироблених століттями норм співжиття, та до культури суспільства. Поважаю я тебе і за те, що для тебе особиста доброзичливість і почуття обов’язку є нерозривним цілим, тому я вважаю, що ти, Маруся, насправді талановита дівчина, яка виросла серед людей, в суспільстві яких, перш за все, шанується мораль, в суспільстві яких основним правилом поведінки завжди було відверте ставлення до оточуючих, уболівання за процвітання і щастя свого народу.Ти, Марусю, мені, дуже подобаєшся, бо я поважаю твоє відкрите ставлення до кожної людини. Ти молодець, що всі свої найсвітліші почуття висловлюєш у піснях, і при всьому цьому ти залишаєшся справжньою жінкою.Ти, Марусю, справжня українська жінка, для якої любов є священним олтарем, яка, так як і всі інші, буває беззахисною та ніжною, зачарованою та змученою, пристрасною та всепрощаючою. Ти, Маруся, – справжня жінка, і якщо б ти жила в наші часи, я б дуже хотіла, що б ти була моєю подругою.Я дуже дякую тобі за твої уроки, які ти піднесла мені та моїм сучасницям, за приклад вірності та відданості. І прощаючись з тобою, я сподіваюсь, що ти обов’язково втілишся в одну з наших сучасниць та будеш й далі вчити нас справжнім почуттям, справжньому відношенню до найближчих людей і до тих, хто нас оточує.До побачення, Маруся, і щастя тобі у всіх твоїх сподіваннях!»