Аналіз "Де Лібертате'
5-9 класс
|
Тема:
Ідея:
Жанр:
Головні героі:
Дуже важливо! Потрібно на завтра!
роздуми про свободи людини
уславлення Б.Хмельницького
герої Хмельницький ,свобода
Другие вопросы из категории
Читайте также
зоряна, біблійна й пишна, квітчаста батьківщино вишні й соловейка! Де вечори з євангелії, де світанки, де небо сонцем привалило білі села, цвітуть натхненні вишні кучеряво й п’янко, як за Шевченка, знову поять пісню хмелем. в мене навіть є план аналізу. допоможіть будь-ласка, а то вже сил не залишилось на літературу - багато контрольних ПЛАН: 1. Жанр 2. Мотив або тема. 3. Композиція твору (побудова) 4. Образ ліричного героя: а) тотожність з образом автора б) лірична ситуація в) художні образи через які він розкриваєтся у творі 5. Художні засоби 6. Сиситема віршування 7. Розмір вірша 8. Спосіб римування
жіночий образ?
А «До моря» М.Вороного;
Б «Інфанта» М.Вороного;
В «Чари ночі» О.Олеся;
Г «З журбою радість обнялась…» О.Олеся.
2. Визначте віршовий розмір поезії О.Олеся «Чари ночі».
Визначте художні засоби твору.
Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди:
«Цілуй, цілуй, цілуй її,—
Знов молодість не буде!»
3. Продовжіть речення.
«Символізм — це … »
4. Визначте основні мотиви лірики О.Олеся еміграційного періоду.
5. Зробіть короткий ідейно-художній аналіз поезії М.Вороного «Інфанта» (або напишіть власні враження про неї).
6. "По дорозі в Казку" О.Олесь. Чому юрба людей бере на сміх юнака?
7. За яким фахом працював Олександр Олесь?
8. Виконайте одне із завдань.
А Зробіть невелике дослідження поетики вивчених творів модерністів.
Б Висловіть власне судження про те, чи є кохання, як вважає Леся Українка, життєствердним почуттям, творчою силою, що стимулює духовне піднесення, збагачення, розквіт людини.
Спираюсь на лікті, кидаю погляд на річку, аж туди, де вона вибігае з-за погорба, напружено дивлюсь і бачу: пливе...пливе човник. Тихо прямує під вербами, поминае стрівці водяних лілей, безшумно виходить на плесо, ані хлюпне, ані бовтне веслом. Сонце всипало річку блискітками і човник пливе, як місяць між зорями, і хтось підгрібає веслом, править до нашого берега.
Заграло, запінилось синєє море,І буйнії вітри по морю шумлять,І хвиля гуляє, мов чорнії гориОдна за другою біжать.Як темная нічка, насупились хмари,В тих хмарах, мов голос небесної кари,За громом громи гуркотять. І грає, і піниться синєє море.Хтось човен на море пустив,Бурхнув він по хвилі, ниряє на волі,Од берега геть покотив;Качається, бідний, один без весельця.Ох, жаль мені човна, ох, жаль мого серця!Чого він під бурю поплив? Ущухнуло море, і хвилі вляглися;Пустують по піні мавки;Уп'ять забіліли, уп'ять простяглисяПо морю кругом байдаки;Де ж човен дівався, де плавле, мій милий?Мабуть, він не плавле, бо онде по хвиліБіліють із його тріски. Як човнові море, для мене світ білийІзмалку здавався страшним;Да як заховаться? не можна ж вік цілийПробути з собою, одним.Прощай, мій покою, пускаюсь у море!І, може, недоля і лютеє горе .Пограються з човном моїм.