живе один батько:тисячi синiв мае.Всiм шапки справляе.а собi не мае. что это?

шестистопний ямб з допоміжною стопою пірихієм. Сам вірш:

ВИШНІ

Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,
на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко.
Моя країно зоряна, біблійна й пишна,
квітчаста батьківщино вишні й соловейка!

Де вечори з євангелії, де світанки,
де небо сонцем привалило білі села,
цвітуть натхненні вишні кучеряво й п’янко,
як за Шевченка, знову поять пісню хмелем.

проміння швидше, в нім — думка й почуття. Воно іде в народи для вічного життя. Коли це слово — зброя, як день, що не схолов, коли живуть у ньому ненависть і любов. Воно влуча як куля, ця зброя золота, коли у нім ненависть з любові вироста. Воно над зорі лине, а в нім живуть як спів любов до Батьківщини і лють до ворогів. О зброє щастя, слово, я жить з тобою звик! Ти — квітка у любові, в ненависті ти — штик."