твір на тему материнська любов.

Мама - это самый дорогой человек для каждого из нас. Она рожает нас, воспитывает, помогает, учит и любит. Очень сильно любит, так сильно, что никто кроме неё так сильно любить не будит.

Во все трудные минуты мама рядом со своим ребёнком, она поддерживает его, успокаивает, заставляет верить в лучшее и не отчаиваться.

Мама никогда не откажет в помощи, она всегда готова идти к вам на встречу.

Материнскую любовь можно назвать одним из чудес света, ведь она очень сильная и искренняя.

 Мама для меня самое главное, она всегда мне помогает. Если что-то не получается то она подскажет или скажет что не надо сдаваться.Мама всегда подержит что-бы не случилось.Мама всегда может показать свою любовь,но иногда мама бывает не права.Если она это понела то она начнёт показывать свою любовь.Мама скажет что по её мнению не надо делать а что можно. мама не когда не придаст,не даст не правельный совет. Мама  самое главное слово в моей жизни!!!  

Найдорожча в світі людина — це, звичайно, мама. Адже мама завжди ніжна до своєї дитини, завжди уважна. Хто знає, скільки болю і любові може умістити в себе материнське серце! Адже коли хворіє дитина, мама завжди і співчуває, і лікує, і навіть хворіє разом з нею. А коли діти виростають, то усі їхні болі дорослого життя мати ділить з ними.
Матері супроводжують нас усе своє життя. І навіть на порозі смерті турбується не про себе — про нас, їхніх дітей. Сила материнської любові перемагає будь-яку відстань, І де б ми не були, їхня турбота, їхні молитви зберігають нас від життєвих незгод.
Мати — саме та людина, яка своїм прикладом вчить ніжності і вірності, любові до ближнього.
Дівчинка переймає від матері все, навіть маленькі звички. А хлопчик вчиться у неї тим правилам, що згодом стануть його життєвим кредо: поважати старших, не ображати слабкіших, вчитись тому особливому відношенню до жінки, яке пронесе крізь усе життя. Кажуть, що навіть жінок собі такі хлопчики обирають дуже схожими до своїх матерів.
Пам’ятаєте: «Рідна мати моя, ти ночей недоспала,..»? Ця пісня навряд чи з’явилась би у світ, коли б не Малишкова мати — Ївга Остапівна. А врешті-решт, звичайно не тільки Малишкова мати «недоспала ночей», не тільки вона давала сину «рушник вишиваний на щастя, на долю».
Скільки матерів проводжало сина або доньку в дорогу, в далеку дорогу, без надії побачити коли-небудь, але завжди чекаючи на порозі. Материнська оселя — це дім, де ми завжди жадані гості.
Мати може пробачити все, навіть коли закон і люди пробачити не можуть. І в цьому теж велика сила материнської любові.
Материнська любов «вірна, незрадлива». І знаючи про це, чи завжди ми приділяємо нашим мамам стільки уваги, скільки треба? Адже тільки мати любитиме нас завжди і будь-яких, у будь-яких обставинах.
Для матері її дитина — найкраща у світі. Так каже народна мудрість. І це справедливо. Адже тільки мати може побачити свою дитину такою, якою вона повинна і могла б бути. І ми, діти, ніколи не повинні забувати своїх матерів. Мами наші заслуговують на постійну увагу і розуміння, а не лише на листівку і квіти до свят. Ми повинні берегти наших мам. Адже коли їх не стане, хто буде оберігати нас?