нужна цитатная характеристика Герасима Калитки)

+ 0 -

Tashanur

13 авг. 2013 г., 2:24:28 (10 лет назад)

Цитатна характеристика:

• «...Коли б хоч скоріше, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з'їдає і час гаїть...»;

• «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить. Глянеш оком навколо — усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колоситься жито: і все то гроші, гроші, гроші...»;

• «...під боком живе панок Смоквинов, мотається туди й сюди, за-ложив і пере заложив — видно, що замотався: от-от продасть, або й продадуть землю... Ай, кусочок же! Двісті п'ятдесят десятин, земля не перепахана, ставок рибний, і поруч з моєю, межа з межею»;

• «Скотина гроші коштує, вона цілий тиждень робить на нас, а в неділю, що мала б відпочить, гони в церкву. Це не по-божому і не по-хазяйськи»;

• «Я не буду панувати, ні! Як їв борщ та кашу, так і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю»;

• «Ох, земелько, свята земелько — Божа ти донечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки... Приобрітав би тебе без ліку!»;

• «їдеш день — чия земля? Калитчина! їдеш два — чия земля? Ка-литчина! їдеш три — чия земля? Калитчина!.. Диханіє спирає...

• «Застав його (Романа) Коняку запрягать, то й не запряже: він зараз полізе по книжках, по тих рихметиках шукать, як це робиться»;

• «Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість»;

• «...бере і в свого, і в чужого»;

• «Лупи та дай»;

• «...робітники та собаки надворі повинні буть»;

• «Ой Пузирі! Глядіть, щоб не полопалися, а замість вас Калитку розіпре грошового»;

• «Обікрали... ограбили...Пропала земля Смоковникова!.. Краще смерть, ніж така потеря!»;

• «Тільки прийдеться платить, то я тебе живого облуплю» (Калитка — Роману);

• «Тільки ти давай за поросят Пузиреві так, щоб він не продав, дешево давай, на біса терять гроші: женися на Пузирівні — сам наплодиш завідських свиней»;

• «Хоч би молились (робітники), а то стоїш, чухається та шепче собі губами, аби простоять більше без роботи».