твір-роздум заповіді наших предків

+ 0 -

Mikl763

27 июля 2014 г., 0:33:21 (9 лет назад)

Як ніде зв'язок минулого із сьогоденням
простежується у Чехова .
У 1904 році була поставлена ​​п'єса А. П. Чехова
"Вишневий сад" , в якій автор зображує прощання
господарів з родовим дворянським гніздом. Тема
ця була вже не раз висвітлена до Чехова
літераторами другої половини XIX століття. У
п'єсі автор зачіпає проблеми батьків і дітей ,
любові , страждання. Але головне - на прикладі
долі дворянської садиби автор розглядає
сьогодення і минуле всій Росії.
Центральним чином , об'єднуючим героїв п'єси ,
безсумнівно, є вишневий сад. Для Раневської сад
- це місце , де вона народилася і прожила своє
життя , де жили її батьки , батьки її батьків.
Любов Андріївна просто не розуміє свого життя
без саду , він для неї - символ минулого. Вона є
його господинею і душею. До неї постійно
тягнуться люди , хоча у неї , як і у інших , є свої
вади , один з яких - легковажність. Вона жадає
яскравого, насиченого життя , повної радості і
насолод .
Раневська не до кінця розуміє , що її чекає
розорення , продовжує смітити грошима направо і
наліво , в той час як Варя годує всіх молочним
супом з метою економії. Любов Андріївна
продовжує думати , що все життя йде як і
раніше . На пропозицію Лопахіна розбити на
ділянки землю , здати її в оренду дачникам , а
сад вирубати , вона відповідає відмовою ,
кажучи , що вишневий сад згаданий в "
Енциклопедичному словнику " . Але головною
причиною відмови є те , що загибель саду для
Раневської - її загибель. Вона звикла до нього ,
живе ним , і вирубати сад для неї означає змінити
ідеалам і життєвим цінностям. Тому вона
відкидає пропозицію Лопахіна і йде назустріч
своєму краху ( як соціальному , так і
фінансовому ) .