До кого звертається в поемі «Біла лелека...» ліричний герой: а) до лелеки; б) до лелечича; в) до лелеченят; г) до всієї лелечиної родини?

1. Іван Вишенський ("Іван Вишенський" І. Франка);
2. Поет ("Давня казка" Лесі Українки);
3. Лірична героїня ("Хотіла б я піснею стати..." Лесі Українки);
4. Бертольдо ("Давня казка" Лесі Українки).


А "Може б, хто послухав казки? Ось послухайте, панове";
Б "Дай мені братів любити і для них життя віддати! Дай мені ще раз поглянуть на свій любий рідний край!";
В "Що за дивна сила слова! Ворожбит якийсь, та й годі!";
Г "Щоб геть аж під яснії зорі полинути співом дзвінким...";
Д "Так, я вільний, маю бистрі вільні думки-чарівниці".

Початковий рівень
Завдання 1-6 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА. Оберіть правильну відповідь
1. Укажіть епічний жанр, який характеризується зосередженістю на одній події в житті головного героя, стислими описами та обмеженою кількістю дійових осіб.
A) оповідання;
Б) повість;
B) роман;
Г) новела.
2. Укажіть, яку річ почала шукати Настуня, отямившись від болю в чорних мажах (О. Назарук, «Роксолана»).
A) обручку;
Б) хустину – подарунок Стефана; .
B) срібний хрестик;
Г) зелений віночок.
3. Укажіть, як ставилися До Шептала бригадні коні (В. Дрозд, «Білий кінь Шептало»).
A) співчували;
Б)глузували;
B) обходили стороною;
Г) недолюблювали.
4. Укажіть твір, до якого належить наведений фрагмент. «Тремке хвилювання, передвістя значимих справ, які ще належало здійснити на землі, гаря- чею хвилею хлюпнуло в груди, підняло мене на паморочну височінь, і дзвін в очах, тільки різке, яскраве прозріння…».
A) В. Дрозд «Білий кінь Шептало»;
Б) О. Назарук, «Роксолана»;
B) В. Дрозд «Ирій»;
Г) В. Самійленко «Патріоти».
5. Укажіть, коли мало відбутися весілля Роксолани і Стефана (О. Назарук, «Роксолана»).
A) узимку 1518 року;
Б) у творі про це не сказано;
B) улітку 1518 року;
Г) навесні 1517 року.
6. Назвіть головну думку поезії В. Самійленка «Патріоти».
A) головне в житті – вміння красиво говорити;
Б) головне в житті – знати свої права;
B) життєві принципи необхідно будувати на наукових засадах;
Г) готовність до самопожертви заради вітчизни без зайвих слів.
Середній рівень
Завдання 7-8 мають на меті встановлення відповідності між рядками. До кожного рядка, позначеного ЦИФРОЮ, доберіть відповідник, позначений БУКВОЮ
7. Установіть відповідність між поданим фрагментом і назвою твору.
A) «Це країна морозива в крихких хрускотливих відерцях, які обгризаєш, наче шкірку груші, аби потім надовше лишився в роті смак солодкого закрижавілого молока».
Б) «А справді, кому й що доведеш. Тільки собі гірше зробиш. Краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким».
B) «Вбачались йому патріоти
Із купою слів голосних,
А поруч мільйони голоти,
І темність, і вбожество їх».
Г) «Тепер уже знала, що якби була послухала материнської волі, не була б пішла страшним шляхом ординським».
1. О. Назарук, «Роксолана»;
2. В. Самійленко, «Патріоти»;
3. В. Дрозд, «Білий кінь Шептало»;
4. В. Дрозд, «Ирій».
5. В. Самійленко, «Ельдорадо».
8. Установіть відповідність між портретною характеристикою та героєм, про якого йдеться.
A) «Мав чорні, як терен, блискучі, трохи зачервонілі очі, сильне чоло, матово-бліде обличча лагідного виразу, тонкий орлиний ніс, вузькі уста й завзяття коло них».
Б) «Маленький чоловічок, навіть не білий, а якийсь землисто-сірий, з брудними корявими ручиськами».
B) «Крізь легкий прозрачний кафтан з червоного шовку видніла сталева кольчуга. За поясом мав два острі ятагани, при боці криву шаблю, в руці звичайну палицю-кавулю. Бороду мав руду, аж червону, немов помальовану» .
Г) «Личко біле, як сніг, з таким відтінком, як у першого пупінка рози, а таіке лагідне, як у його матері…».
1. Хайреддін(«Роксолана»);
2. Сулейман («Роксолана»);
3. Роксолана («Роксолана»);
4. Степан («Білий кінь Шептало»).
5. Шептало (» Білий кінь Шептало «).
9. Поясніть значення вислову із твору В. Самійленка «Патріоти»:
«бачив душею Вкраїну» - _______________________________________
Достатній рівень
Дайте коротку відповідь.
10. Дайте визначення алегорії. Поясніть значення алегоричних образів у повісті В. Дрозда «Ирій».
Високий рівень
Завдання за вибором. Дайте повну розгорнуту відповідь.
11. Спираючись на власний життєвий досвід і знання художніх текстів, напишіть твір-мініатюру.
А) «Чи можна вважати мотиви поезії В. Самійленка «Патріоти» злободенними?».
Б) «Яке значення для розвитку людини має вміння зберегти власну індивідуальність?».

Пишно займались багрянії зорі
Колись навесні,
Любо лилися в пташиному хорі
Пісні голосні;

Грала промінням, ясним самоцвітом
Порання роса,
І усміхалась весняним привітом
Натури краса.

Гордо палала троянда розкішна,
Найкраща з квіток, –
Барвою й пахом вродливиця пишна
Красила садок.

А соловейко троянді вродливій
Так любо співав,
Голосом дивним співець чарівливий
Садки розвивав;

Слав до вечірньої зорі прощання,
Що гасла вгорі,
Ще ж голосніше співав на вітання
Поранній зорі…

Вже пролетів, немов пташка зальотна,
Весняний той час, –
Осінь холодная, осінь вільготна
Панує у нас.

Тихо спускається нічка осіння, –
Година сумна;
Місяць холоднеє кида проміння;
Здалека луна

Пугача віщого крик – гук єдиний.
Діброва німа.
Де ж соловейко? де ж спів солов’їний?
Ох, де ж він? Нема!

В вирій полинув, де вічная весна,
Натхненний співець.
Вічно красує там рожа чудесна,
Там теплий вітрець;

Глухо і смутно кругом на просторі,
Мій гаю сумний!
Кинув співець тебе в тузі та в горі,
Тебе й край рідний.

Тиша така тепер всюди панує.
Лиш в листі сухім
Вітер зітха, мов дріада сумує,
Із жалем глухим.

Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!

І розлягалась би завжди по гаю
Ясна-голосна
Пісня, й розквітла б у рідному краю
Новая весна.

Та хоч би й крила мені солов’їні,
І воля своя, –
Я б не лишила тебе в самотині,
Країно моя!

Ярослав розумний, сів. Святополком окаянним Все зруйноване було. Бідувало бідне місто, Бідувало і село. І усю свою увагу Ярослав звернув на лад. І небавом Україна Зацвіла, як пишний сад. І небавом знову люде Багатіти почали, І Дніпром човни чужинців Знову в Київ поплили. Греки, німці, італійці, Чехи, угри — всі ішли, Купували, продавали І у Києві жили. Так живий, шумливий Київ Царгородом другим став. Як про друга, як про сина Дбав про його Ярослав. Оточив його валами, Ровом, мурами обвів. Укріпив його, оздобив І препишний двір завів. До палат ішли невпинно Чужоземні посланці, Князь сидів на пишнім троні З грізним берлом у руці. І, допущені до князя, Низько кланялись посли, І до ніг дари складали, Що з чужини принесли. В час бенкету на бандурах, Гуслях, різних сопілках Грали весело музики; Вина пінились в чарках. Співаки пісні співали, Скоморохи, штукарі, Розважаючи чужинців, Метушились у дворі. Після ситого обіду Всі виходили з палат Подивитись на верблюдів, На муштрованих звірят. І в Європі честю мали Королі, князі, царі Поріднитись з Ярославом, Побувати у дворі. Але мудрість Ярослава Вся була в його ділах, У державнім будівництві, Владі, устрою, в судах. Щоб не нищити народу І народного майна, Не хотів він воювати, Не тягла його війна. Він прогнав лише поляків І, щоб ворог тихшим став, Він твердиню понад Сяном — Ярославль свій збудував. Та ходив на печенігів І черкесів під Кавказ, Що на нашу Україну Нападали раз у раз. Та з Редедею касозьким Ярославів брат Мстислав Бивсь хоробро в поєдинку І Редедю подолав. Наш співець Боян великий, Найславніший із співців, Сплів йому вінок безсмертний Із пісень безсмертних слів. Пролетіли дні короткі... Перед смертю Ярослав Всіх своїх синів покликав І з любов'ю проказав: «Вас я, діти, покидаю, Йду я в ліпшу сторону, Але, діти, пам'ятайте Мою заповідь одну: Не сваріться,_ жийте в згоді: Тільки мир збере усе, А незгода, наче вітер, Все по полю рознесе. Як не будете всі разом Йти до спільної мети, Ви, державу зруйнувавши Подастеся у світи. Ви розгубите ту землю, Що придбали вам батьки, І тинятиметесь всюди, Як вигнанці й жебраки». Та недовго пам'ятали Діти мудрий заповіт, А нащадки Ярослава Осміяли на весь світ...