твір на тему "мова-це доля нашого народу"

+ 0 -

Toxelnik

30 нояб. 2013 г., 14:41:53 (10 лет назад)

МОВА – ЦЕ ДОЛЯ НАШОГО НАРОДУЗізнаюся: люблю читати-перечитувати полум’яні рядкиславетного українського Поета, Громадянина, віднедавна ГерояУкраїни Дмитра Павличка.Ось і ці:Бо мова – то не звук, а думка боготворна,Зерно, що хліб дає й життя снагу святу.Скільки величної мудрості й глибини закладено у них?!?!А й справді, ключем до розуміння проблем нашого буття виступаємова. Воістину, як казав мудрець, царице душ людських.Пристрасті навколо мовних проблем не вщухають, і конфлікт міждвома поширеними в Україні мовами виразно загострюється.Російській мові вдалося витіснити і замінити українську на значнійтериторії її поширення у головній функції, яку виконує мова, –функції засобу спілкування між людьми. Викривлена абодеформована мовна ситуація блокує реалізацію іншої надзвичайноважливої ролі національної мови – об’єднавчої. Відбувається те,про що знали ще древні римляни: чия мова – того й влада, чия влада– того й мова.Однією з основних причин боротьби за незалежність України, заправо народу мати власну державу було мовне читання. Першимкроком до проголошення незалежності стало оголошення 1989 рокуукраїнської мови державною в Українській РСР. У прийнятому тоді“Законі про мови” зазначалося, що “українська мова є одним звирішальних чинників національної самобутності українськогонароду”, її державність забезпечує “гарантування його суверенноїнаціонально-державної майбутності”. У “Декларації про державнийсуверенітет України”, прийнятій Верховною Радою Української РСР16 липня 1990 року, з-поміж іншого вказувалося: “Українська РСРзабезпечує національно-культурне відрод-ження українськогонароду, його історичної свідомості і традицій, національно-