твір на тему "щоб я робив як би потрапив у країну Яян"

+ 0 -

Galo4ka1968

27 марта 2014 г., 5:13:53 (10 лет назад)

Як Робінзон Крузо, я люблю море, але бачу його рідко. Ми живемо в місті, далеко від тих місць, звідкіля відпливають у далекі країни кораблі, де кричать чайки й пахне рибою і водоростями. Але часто уявляю собі, що подібно до Робінзона Крузо, опинився на безлюдному острові…Коли я отямився, море вже не штормило. Наближався вечір, і треба було подаумати про їжу і нічліг. Я набрав хмизу, послав свою куртку і приліг. Було твердо і незручно. Я довго не міг заснути — мучив голод. Десь удалині прокричав якийсь птах. Мені стало страшно.Вранці я став міркувати над тим, що мені тепер робити. По-перше, треба подбати про їжу. Це, як мені здавалося, буде нескладно: у морі повно риби, горіхи, ягоди, пташині гнізда, де можна знайти яйця. Адже саме їх почав їсти Робінзон, коли привезені з корабля припаси скінчилися. По-друге, треті,і розкласти вогонь, знайти яку-небудь посудину, щоб зварити юшку…Але ж на безлюдному острові! Звідкіля тут посудина? Навіть бляшанки не знайти…Я розпочав обстежувати місцевість. У заростях дикої ліщини назбирав горіхів. Наткнувся на кущі з ягодами, схожими на суниці. Що робити далі? Звичайно, порадником тут може бути тільки Робінзон Крузо. Він побудував собі і тло, сам спорудив собі меблі. Я знаю, що Робінзон робив із глини посуд. Він чинив собі одяг, навіть виготовив парасольку. За прикладом Робінзона я мав би приручити диких кіз, вирощувати злаки. Але я цього нічого не вмію. У мене немає необхідного життєвого досвіду, знань, майстерності. Це відразу повертає мене до реальності — у свою облаштовану міську квартиру. Страшно подумати, цю я міг би опинитися сам-один, без батьків і друзів, навіть у цьому сучасному місті.Щоб не розгубитися в житті, як Робінзон, мені треба ще багато чого навчитися. Адже на незаселеному острові мені довелося б стати і будівельником, і кухарем, і кравцем, і рибалкою, і навіть лікарем!