анализ вирша *вмирають люди і роки ..*

може бути насправді ніжна, лагідна, щира, а красива людина - заздрісна, підла, зарозуміла. На уроках української літератури ми вчили оповідання "Маленький горбань". Мене дуже вразив Павлик своєю лагідністю, а Захарко навпаки - своєю безсердечністю. Цей твір можна сказати є битвою між добром - Павликом і злом - Захарком. На мою думку, це оповіданнявчить нас любити і пізнавати людей не дуже красивих, але з доброю душею.

стельмаха...прошу вас я тільки недавно тут зарегіструвалась тому недуже все розумію ви допоможіть мені прошу вас прошу люди

Складіть твір на одну з тем:
Художня література у моєму житті
Мої улюблені літературні герої
Що найбільше я ціную в людях

усякий минав,

І ніхто не пізнав діаманта того.

Йшли багато людей і топтали його.

Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов,

І в пилу на шляху діамант він найшов.

Камінець дорогий він одразу пізнав,

І додому приніс, і гарненько, як знав,

Обробив, обточив дивний той камінець,

І уставив його у коштовний вінець.

Сталось диво тоді: камінець засіяв,

І промінням ясним всіх людей здивував,

І палючим огнем кольористе блищить,

І проміння його усім очі сліпить.

Так в пилу на шляху наша мова була,

І мислива рука її з пилу взяла.

Полюбила її, обробила її,

Положила на ню усі сили свої,

І в народний вінець, як в оправу, ввела,

І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.

І на злість ворогам засіяла вона,

Як алмаз дорогий, як та зоря ясна.

І сіятиме вік, поки сонце стоїть,

І лихим ворогам буде очі сліпить.

Хай же ті вороги поніміють скоріш,

Наша ж мова сія щогодини ясніш!

Хай коштовним добром вона буде у нас,

Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас,

Щоб, поглянувши сам на створіння своє,

Він побожно сказав: «Відкіля нам сіє?!