що на ваш погляд вічним у житті? твір
5-9 класс
|
вічнім є планети, галактики.
Другие вопросы из категории
Читайте также
по одному предложению.чтоб получился как рассказ
сррооооочннооо плллизз
тема иван франко "захар беркут"
Хто такий Максим? Коли вперше ви зустрічаєтеся з ним у творі?
Яке враження справляє на вас цей герой?
Як тухольці ставилися до Максима?
Де познайомилися Максим і Мирослава?
За що Т. Вовк не полюбляв Максима?
Яким чином Максим опинився у ворожому стані?В чому виявилася мужність Максима у битві з ворогом?
В результаті чого Максим потрапив у полон?
Що запропонував юнак тухольській громаді для подолання ворога?
Як сприйняв Максим звістку про оточення тухольцями монголів, перебуваючи в полоні?
За що, на ваш погляд, Мирослава полюбила Максима?
Чи можна вважати молодого Беркута зрадником? Чому?
Чому, на вашу думку, Максим вижив, перебуваючи в полоні?
Чи буде Максим продовжувати справу батька?
Якими рисами характеру наділив І. Франко свого героя?
Ярослав розумний, сів. Святополком окаянним Все зруйноване було. Бідувало бідне місто, Бідувало і село. І усю свою увагу Ярослав звернув на лад. І небавом Україна Зацвіла, як пишний сад. І небавом знову люде Багатіти почали, І Дніпром човни чужинців Знову в Київ поплили. Греки, німці, італійці, Чехи, угри — всі ішли, Купували, продавали І у Києві жили. Так живий, шумливий Київ Царгородом другим став. Як про друга, як про сина Дбав про його Ярослав. Оточив його валами, Ровом, мурами обвів. Укріпив його, оздобив І препишний двір завів. До палат ішли невпинно Чужоземні посланці, Князь сидів на пишнім троні З грізним берлом у руці. І, допущені до князя, Низько кланялись посли, І до ніг дари складали, Що з чужини принесли. В час бенкету на бандурах, Гуслях, різних сопілках Грали весело музики; Вина пінились в чарках. Співаки пісні співали, Скоморохи, штукарі, Розважаючи чужинців, Метушились у дворі. Після ситого обіду Всі виходили з палат Подивитись на верблюдів, На муштрованих звірят. І в Європі честю мали Королі, князі, царі Поріднитись з Ярославом, Побувати у дворі. Але мудрість Ярослава Вся була в його ділах, У державнім будівництві, Владі, устрою, в судах. Щоб не нищити народу І народного майна, Не хотів він воювати, Не тягла його війна. Він прогнав лише поляків І, щоб ворог тихшим став, Він твердиню понад Сяном — Ярославль свій збудував. Та ходив на печенігів І черкесів під Кавказ, Що на нашу Україну Нападали раз у раз. Та з Редедею касозьким Ярославів брат Мстислав Бивсь хоробро в поєдинку І Редедю подолав. Наш співець Боян великий, Найславніший із співців, Сплів йому вінок безсмертний Із пісень безсмертних слів. Пролетіли дні короткі... Перед смертю Ярослав Всіх своїх синів покликав І з любов'ю проказав: «Вас я, діти, покидаю, Йду я в ліпшу сторону, Але, діти, пам'ятайте Мою заповідь одну: Не сваріться,_ жийте в згоді: Тільки мир збере усе, А незгода, наче вітер, Все по полю рознесе. Як не будете всі разом Йти до спільної мети, Ви, державу зруйнувавши Подастеся у світи. Ви розгубите ту землю, Що придбали вам батьки, І тинятиметесь всюди, Як вигнанці й жебраки». Та недовго пам'ятали Діти мудрий заповіт, А нащадки Ярослава Осміяли на весь світ...