7 речень чого навчила мене моя матуся?
5-9 класс
|
мене навчила моя матусся поважати дорослих , завжди допомогати людям похилого віку. Якось я вийшла на вулицю і побачила страреньку бабусю із важкими сумками я допомогла їй , а вона віддячила мені цукеркорю . Тоді мені стало приемно . І я з того часу завжди допомогаю інвалідам , людям похилого віку та іншим.
Моя матуся навчила мене бути мудрою і ніколи не сперечатися.Мама навчила мене іти до своєї цілі та ніколи не здаватися перед великими труднощами .Вона начила мене не заздрити чужому а поважати те що є в мене .Мама навчила мене берегти друзів та допомагати їм у тяжку хвилину.Не руйнувати те що люди берегли багато років .Матуся навчила мене не принижувати свою гідність навіть перед сильними людьми .Навчила думати думати про наслідки які можуть трапитися у майбутньому
Другие вопросы из категории
Читайте также
"За що мене, як росла я,
Люде не любили?
За що мене, як виросла,
Молодую вбили?
За що вони тепер мене
В палатах вітають,
Царівною називають,
Очей не спускають
З мого цвіту? Дивуються,
Не знають, де діти!
Скажи мені, мій братику,
Королевий Цвіте!"
"Я не знаю, моя сестро".
І Цвіт королевий
Схилив свою головоньку
Червоно-рожеву
До білого пониклого
Личенька Лілеї.
І заплакала Лілея
Росою-сльозою...
Заплакала і сказала:
"Брате мій, з тобою
Ми давно вже кохаємось,
А я й не сказала,
Як була я людиною,
Як я мордувалась.
Моя мати... чого вона,
Вона все журилась
І на мене, на дитину,
Дивилась, дивилась
І плакала. Я не знаю,
Мій брате єдиний!
Хто їй лихо заподіяв?
Я була дитина,
Я гралася, забавлялась,
А вона все в'яла
Та нашого злого пана
Кляла-проклинала.
Та й умерла... А мене пан
Взяв догодувати.
Я виросла, викохалась
У білих палатах.
Я не знала, що байстря я,
Що його дитина.
Пан поїхав десь далеко,
А мене покинув.
І прокляли його люде,
Будинок спалили...
А мене, не знаю за що,
Убити — не вбили,
Тілько мої довгі коси
Остригли, накрили
Острижену ганчіркою.
Та ще й реготались.
Жиди навіть нечистії
На мене плювали.
Отаке-то, мій братику,
Було мені в світі.
Молодого, короткого
Не дали дожити
Люде віку. Я умерла
Зимою під тином,
А весною процвіла я
Цвітом при долині,
Цвітом білим, як сніг, білим!
Аж гай звеселила.
Зимою люде... боже мій!
В хату не пустили.
А весною, мов на диво,
На мене дивились.
А дівчата заквітчались
І почали звати
Лілеєю-снігоцвітом;
І я процвітати
Стала в гаї, і в теплиці,
І в білих палатах.
Скажи ж мені, мій братику,
Королевий Цвіте:
Нащо мене бог поставив
Цвітом на сім світі?
Щоб людей я веселила,
Тих самих, що вбили
Мене й матір?.. Милосердий,
Святий боже, милий!"
І заплакала Лілея,
А Цвіт королевий
Схилив свою головоньку
Червоно-рожеву
На білеє пониклеє
Личенько Лілеї.
центральний персонаж новели М. Хвильового «Я (Романтика)»:
а) «чорний трибунал комуни»; б) комісію міськради; в) виборчу комісію
3)Визначте жанр «Вершників» Ю. Яновського:
а) роман у новелах; б) роман-сповідь; в) детективний роман.
4)Укажіть, який з процесів українського життя 20-х рр. XX ст. відображено в п'єсі М.Куліша «Мина Мазайло»:
а) колективізація; б) індустріалізація; в) українізація.
5)Укажіть, яке прізвище хоче взяти собі центральний персонаж п'єси М. Куліша «Мина Мазайло»:
а) Мазєнін; б) Єсєнін; в) Алмазов.
6)Укажіть, чого навчав старий Половець своїх синів (новела «Подвійне коло» з роману
1. Я до тебе прийшов, моя мати,
Третя Рота, кохана моя...
(«Третя Рота»)
2. Учитель мій! Як ми тебе любили,
як слухали тебе в полоні юних мрій!
(«Учитель»)
3. Співали пташки голосисто
у сяйві з небесних вершин...
(«Співали пташки голосисто...»)
4. По полях пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.
(«Осінь»)
5. Падають тепло і глухо
яблука в нашім саду.
(«Чекання»)
6. Кращого не знаю, далі мої сині,
Як весну стрічати на моїй Вкраїні.
(«Солов'їні далі, далі солов'їні...»)