Помогите найти Вірш Євгена Гуцало(на

+ 0 -

Elzochka13

01 июня 2016 г., 3:08:15 (7 лет назад)

Запилені  музейні  черепки,  
голки  з  кісток,  німі  кремінні  стріли  
і  витесані  з  каменю  віки,  
які  аж  до  сьогодні  долетіли…  
Кремінну  ніжність,  глиняну  любов,  
камінну  ласку  годі  тут  шукати,  
бо  нелукаві  пращури,  либонь,  
не  вміли  їх  на  огляд  виробляти.  
Зате  ножів  тупих  кремінний  ряд  
у  вигаслих  вогнях  чужої  крові  —  
як  експонати  ніжності,  лежать,  
як  втілення  безмовної  любові.  

+ 0 -

Vladanedonosko

01 июня 2016 г., 4:39:37 (7 лет назад)

ЗІРКА
Із коромислом по воду
аж до моря зірка ходить.
Коли зірка йде по воду
 —весело сміється,
Коли зірка йде з водою
 —срібло з відер ллється.
Срібна зірка йде з водою,
срібні в зірки руки,
ллється чисте срібло з відер
на ліси та луки.
Ллється чисте срібло з відер
на маки й калину,
на заквітчану у місяць
срібну Україну.

ЧАРІВНИКИ
Ніч — велика чарівниця!
Зчарувала звіра, птицю,
зчарувала всіх людей
 —не побачиш їх ніде.
Не побачиш вітра в полі,
ні тополю на роздоллі,
ні метелика, ні бджілку,
ні в цвіту вишневу гілку...
Ранок — все відчарував:
сині квіти поміж трав,
і метелика, і бджілку,
і в цвіту вишневу гілку,
і баского вітра в полі,
і тополю на роздоллі,
всіх людей, і звіра, й птицю!..
Ніч — велика чарівниця,та ще більший чарівник
ранок — щирий трудівник,
що і сам трудитись звик
,що до праці всіх розбудить,
хай то птиці, звірі, люди...
Два оці чарівники
в світі цім живуть віки.

ЖУРАВЛІ ВИСОКІ ПРОЛІТАЮТЬ
 Журавлі високі пролітають,
ледве видно птахів із землі
Журавлів я з вирію стрічаю
і прошу перо у журавлів.
Ставши над Дніпром зеленооким,
ставши над усміхненим Дніпром,
я прошу перо у них високе,
піднебесне в них прошу перо.
Хай з небес перо високе кинуть,
хай мене благословлять крилом,
щоб писалось слово журавлине
журавлиним з вирію пером.
Щоб воно до вирію літало,
журавлиний звідало політ,
та завжди із вирію вертало
до святої отчої землі...

+ 0 -

Katya14912

01 июня 2016 г., 7:09:39 (7 лет назад)

Какой именно?