Характеристика Марусі і Василя з повісті Г. Квітки-Основ'яненка "Маруся"

+ 0 -

Информер

08 апр. 2016 г., 2:19:20 (8 лет назад)

Головна героїня повісті наділена найкращими людськими якостями простого трудового народу. Про красу Марусі свідчить її портрет: «Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці — як тернові ягідки, брівоньки — як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі прямесенький, з горбочком, а губоньки — як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки — неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані». Особливо наголошено на тому, що Маруся «до усякого діла невсипуща»Письменник розкриває поетичність і ліризм її душі, яка так щиро й довірливо розкрилася в коханні до Василя. Зовнішня і духовна краса Марусі ідеалізовані письменником.Вона слухняна, покірна, працьовита і релігійна, поважає своїх батьків, старанно працює. Не ходила Наумова донька гуляти з дівчатами ні на вулицю, ні на вечорниці й іншим не радила цього робити. У характері героїні втілюється ідеал скромності.«Світлими тонами змальовано і коханого Марусі Василя. Цей образ цілком гармонує з образом Марусі. Василь бідний селянський парубок, сирота, працює свитником у місті. Він розумний, гарний, працьовитий і релігійний. Портрет його змальований у фольклорному дусі: «хлопець гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, уси козацькі, очі веселенькі, як зірочки: на виду рум’яний, моторний, звичайний...»Сирота працьовитий і чесний, тому родина Дрота шанобливо ставилася до Василя, але перешкодою до одруження була лиха солдатчина. Василь благає Наума змилуватись над сиротою і віддати свою дочку за нього. Але батько Марусі непохитний у своєму рішенні. Тоді Василь кориться долі. Щоб заробити на найомщика, він змушений іти в найми до купця.Коли Василь повертається з торговельних справ, то бачить свою Марусю на лаві під церковним сукном, хоч і вбрану, але не до вінця з ним, а у яму. Угледівши таку картину, Василь зблід, «закричав жалібно, застогнав, зблід як смерть, та тут же і впав, мов неживий...»