які історичні постаті згадуються в поемі тарасова ніч?

романі записати увес цей шлях цивілізації який пройшов Робін! Заздалегідь дякую!

накосив коням трави.

2. Копач назвав робітників Герасима:

а) сараною; б) прожорами; в) товстунами; г) худобою.

3. Копачеві наснилося, що він викопав гроші і приїхав до:

а) Києва; б) Парижа; в) Лондона; г) Нью-Йорка.

4. Думок у Герасима було стільки, як:

а) листячка на дереві; б) хмар на небі; в) піску в морі; г) худоби в Жолудя.

5. За фальшиві гроші Герасим хоче викупити землі:

а) Пузиря; б) Смоквинова; в) Чобота; г) найбагатшого купця.

6. Хто у героїв п’єси постійно полюбляв повторювати: «Опит — велике діло»?

а) Параска; б) Копач; в) Герасим; г) Савка.

7. На низинці Копач пропонує Герасиму:

а) посадити садок; б) збудувати ферму; в) викопати колодязь; г) зробити власний ставок.

8. Ідучи до Пузиря, Копач із собою взяв:

а) шматок сала і хліб; б) глек сметани; в) хліб з часником; г) домашньої ковбаски.

9. На думку Копача, біди не чинить:

а) запас їжі; б) сотня грошей; в) раціональна думка; г) теплий одяг.

10. Герасиму не подобалося в Копачеві те, що той:

а) постійно надавав поради; б) просив у нього їсти; в) хвалився своїми досягненнями у розкопках; г) намагався зверхньо поводити себе у ставленні з ним.

11. «Блажен чоловік, іже скоти милує»,— так висловився Герасим, коли:

а) Копач просив у нього коней, щоб поїхати до Пузиря; б) дізнався про зневажливе ставлення Жолудя до своєї худоби; в) Параска звернулася до нього з проханням дати їй коней, щоб з’їздити до церкви; г) бачив, як Клим годує худобу.

12. Герасим порівнював Параску з:

а) пишною квіткою; б) конякою; в) бджолою; г) соловейком.

Заграло, запінилось синєє море,І буйнії вітри по морю шумлять,І хвиля гуляє, мов чорнії гориОдна за другою біжать.Як темная нічка, насупились хмари,В тих хмарах, мов голос небесної кари,За громом громи гуркотять. І грає, і піниться синєє море.Хтось човен на море пустив,Бурхнув він по хвилі, ниряє на волі,Од берега геть покотив;Качається, бідний, один без весельця.Ох, жаль мені човна, ох, жаль мого серця!Чого він під бурю поплив? Ущухнуло море, і хвилі вляглися;Пустують по піні мавки;Уп'ять забіліли, уп'ять простяглисяПо морю кругом байдаки;Де ж човен дівався, де плавле, мій милий?Мабуть, він не плавле, бо онде по хвиліБіліють із його тріски. Як човнові море, для мене світ білийІзмалку здавався страшним;Да як заховаться? не можна ж вік цілийПробути з собою, одним.Прощай, мій покою, пускаюсь у море!І, може, недоля і лютеє горе .Пограються з човном моїм.

1. Укажіть жанр твору І. Карпенка-Карого «Сто тисяч».
А) трагедія;
Б) драма;
В) комедія;
Г) трагікомедія.