Есть ли смысл в нашей никчемной жизни? Если есть то напишите мини-сочинение на данную тему.
1-4 класс
|
помогите плиз
Есть ли смысл в нашей никчёмной жизни???На этот вопрос можно ответить неоднозначно,так как каждый видит свою жизнь как в чёрном,так и в белом цвете.Если человек живёт ради когото,для когото,то и смысл жизни есть.Тогда и жить хочется,любить,жалеть,заботиться,а если относится ко всему негативно,то и смысла в жизни то и нет.Каждый из нас выбирает свой путь и идёт по нему,ну а если сворачивает не в ту сторону,жизнь всегда предупреждает его об этом и даёт шанс исправить свои ошибки.Жить нужно так,чтобы не было стыдно потом за свои поступки,тогда и жизнь никчёмной не будет.
Другие вопросы из категории
.На крижинi два моржi.На болотi два вужi
Читайте также
Ріс собі на світі хлопчик. І дуже люди того хлопця любили, бо умів
він співати, як ніхто на світі. Вечорами, після денної роботи, коли
можна було трохи спочити, сходилися старі й малі послухати пісню. Кожен,
хто чув хоч раз той спів, ніби набирав у груди сили й снаги, ніби пив
живу воду з цілющого джерела. Співав хлопець про сонце, про квіти-трави,
про землю. І кожна його пісня славила рідний край. Ті пісні хлопчина
складав сам. А коли в нього питали, як це йому вдається, відповідав, що
все те — від квітів, дерев, води, птахів та звірів.
Якось прийшло в цей край лихо. Про співучого хлопчика прочули злі
вороги й вирішили викрасти його. Темної ночі, коли він наслухав пісню
місячного сяйва, щоби потім переспівати його людям, схопили вони його й
понесли в свої землі. Володар тої країни хотів мати співучого раба. Та
хлопець йому не співав. Просили його — мовчав, били — мовчав. Тільки
одного разу, змучений вкрай, завів тужну-тужну пісню. Від тої пісні
німіли люди, а каміння плакало. Була вона про розлуку з рідною стороною.
Злий володар наказав відвезти хлопчика в його землю і, якщо він там
співатиме, убити. Тільки-но ступив хлопчик на рідну землю, одразу в
нього вирвалася пісня.
Котрийсь із ворогів замахнувся шаблюкою, щоб виконати наказ володаря,
але шабля свиснула в повітрі, а хлопця не стало. Лише в зеленій траві
застрибало маленьке чорненьке створіння. І задерикувато заспівало.
Відтоді й повелися на нашій землі веселі цвіркуни. їхні пісні
славлять рідну землю, звеселяють смутних. А хто понад усе любить
батьківщину, той чує в пісні маленького цвіркуна слова про красу нашої
землі.