якщо у мене була чарівна паличка

ббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббббуууууууууууууууууууууууууууууууууууууууууууууууууууууууддддддддддддддддддддддддддддддддддддддддддддддддддллллллллллллллллллллллллллллллллллллллллллллллааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааассссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссссккккккккккккккккккккккккккккккккккккккккккккккккккккккккккккккккккккккккккккааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааааа

знати,

все у світі

по-своєму

знову назвати.

Я назвав би

волошку

тоді

голубинка,

щоб дорослі

ще більше

її полюбили.

А хлоп'ят і дівчат

я б назвав

любенята,

щоб іще веселіше

було їм гуляти.

Я б ласкаву тополю

назвав

лопотуля,

щоб вона для птахів

дарувала притулок.

А бабусю

назвав би тоді я

любуся,

щоб світилася ніжністю

кожна бабуся.

І цвіли б любенят

голубинкові очі,

і любусі

гуляли б із ними

охоче,

а над ними

співала б собі

лопотуля,

і цю пісню її

всі б навколо почули!..

Та речей безіменних

на світі нема.

жаль, що є вже

для всього

давно імена...

Осінь-маляр із палітрою пишноютихо
в небі кружляє
,осипає красою розкішною.

Там розсипа вона роси сріблисті,
Там тумани розливає,
Ліс одягає у шати барвисті.

Ліс обливає кольорами дивними,
Ніжно сміється до вітру,
Грає цілунками з ним переливними.

Фарби рожеві, злотисті, червоні,
Срібно-блакитне повітря...
Ніжні осінні пісні тиходзвонні!