характеристика вірша Дороги Антонича
10-11 класс
|
ПРО ЗБІРКУ "Три перстені":
У «Трьох перстенях» поет заворожений своєю музою, своїм даром. Мистецтво поезії тут «оказковане» і часто утотожнюється з таємничими процесами природи. поетичне мистецтво — це найвищий вияв «надприродної» сили природи.Але в трактуванні мистецтва бачимо ще одну романтичну традицію; її можна назвати «байронівською»: поетичне мистецтво — це прокляття, яке відрізує молодого, здорового юнака («благородного дикуна» або й звіра) від коренів дитинства та органічних
соків природи. Поезія разом з людським умом «псують» людину як органічну частину природи і роблять її нещасною. Жанрово в цій збірці бачимо дві, на перший погляд протилежні, тенденції: «ліричну» та «епічну».
"ДОРОГИ"
короткА лірична мініАтюра: «моментально навіки» відкривається нам якийсь цілком унікальний образ або ж маленький космосик образів.
І думка, і образи стають щораз складнішими, глибшими, важчими; втрачають свою безпосередність, яру силу і примушують нас зупинятися та задумуватися.
Другие вопросы из категории
Читайте также
шестистопний ямб з допоміжною стопою пірихієм. Сам вірш:
ВИШНІ
Антонич був хрущем і жив колись на вишнях,
на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко.
Моя країно зоряна, біблійна й пишна,
квітчаста батьківщино вишні й соловейка!
Де вечори з євангелії, де світанки,
де небо сонцем привалило білі села,
цвітуть натхненні вишні кучеряво й п’янко,
як за Шевченка, знову поять пісню хмелем.