Толерантнiсть- основа людського життя. Твiр) Очень срочно,помогите!)

+ 0 -

12345nastia

03 авг. 2016 г., 22:34:36 (7 лет назад)

Ми живемо у складний і неспокійний час, а причини занепаду нашої моралі ми пояснюємо, виправдовуємо економічною та екологічною кризами, недоліками ринкових стосунків та політичною нестабільністю. Ми дуже довго жили у тоталітарному суспільстві, і тому нам дуже важко, але і дуже важливо стати толерантним.Останнім часом слово „толерантність” набуло значної популярності. Що воно означає?

Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті і переконань. Толерантність – це не тільки моральний обов’язок, а й політична та правова потреба, яка сприяє переходу від війни до культури миру. Це не поступка, поблажливість чи потурання, це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.Займаючись самоосвітою, я не знайшов для себе єдиної думки вчених що до виникнення в світовій культурі терміну толерантність. Дехто пов’язує його появу з підписанням Нантського едикту, коли протестанти та католики знайшли компроміс між своїми конфесіями. Цій події передувала одна з найкривавіших ночей у світовій історії – Варфоломієва.Важливою главою в історії толерантності я вважаю кромвельський період, англійської історії (17ст.). На той час серед різних пуританських сект, що входили до армії Кромвеля, були дві – індепенденти та левелери, що відстоювали інтереси свободи та терпіння. Епоха Відродження (18ст.), яку за часту наділяють духом толерантності, породила дуже небезпечний якобінський фанатизм раціоналістичного типу. Найвизначнішим представником в ті часи був Вольтер. Йому притаманний вислів: „Я не згоден з тим, що ви говорите, але віддам своє життя, захищаючи ваше право висловити свою думку”. У цьому афоризмі – класична теорія толерантності.Як бачимо, проблема толерантності виникла у західній цивілізації саме на релігійному рівні, а релігійна толерантність поклала початок усім іншим свободам, що мають місце у демократичному суспільстві.16 листопада ми відзначаємо Міжнародний день толерантності. Цього дня за традицією у школах та позашкільних закладах проводяться заходи, спрямовані на виховання толерантності серед дітей та молоді. Завдяки цьому ми маємо можливість запропонувати свої „рецепти” вирішення соціальних конфліктів, обговорити наболілі теми молодіжного середовища, сприяти у виборі толерантної моделі поведінки на основі обробки отриманої інформації. Ці заходи поєднують усіх і дають право на індивідуальність. На мою думку надзвичайно важливо, щоб фундамент толерантності було закладено в дитинстві, бо чим старша людина, тим важче їй змінювати свою ідентичність.Ми – люди майбутнього – у нас свій стиль, манери спілкування, нове мислення, ми несемо в життя свої норми. Було б добре, щоб однією з цих норм була толерантність.Я, як голова Вільшанського районного парламенту дітей, сприяю обговоренню найзлободенніших проблем сьогодення, що виникають через брак гормонів толерантності. Сподіваюся, що ці заходи допоможуть нам у щоденних складних ситуаціях не втрачати спокій і толерантно відстоювати своє право на гармонійне існування у сьогоднішньому суспільстві, де ми всі різні, але маємо абсолютно рівні права. Людина по-справжньому виховується тоді, коли вона й сама виховує іншу людину. Почуття особистої гідності, честі, гордості пробуджується в людині за тих умов, коли вона вкладає частину своїх духовних сил в іншу людину, прагне зробити її кращою, бачить у ній, як у дзеркалі, себе, свої моральні риси, творчі здібності, майстерність.Що поєднує усіх і дає право на індивідуальність „Нетерпимі часто платять дорого за те, що терплячим дістається безкоштовно” – говорять французи. „Якщо у трьох одна мета, вони землю перетворять на золото, якщо ж мета різна, вони золото перетворять на порох” – говорять услід китайці. „За терпіння дасть Бог спасіння” – вважають українці. Араби запевняють: „Мир існує для людини – людина для миру”. „Сварка до добра не доведе, усяка сварка гарна мировою” – підтримують їх росіяни. Індійці запевняють: „У людини до людини – це повноводе і прозоре джерело, води якого очищують усе, чого торкаються”. Ці прислів’я створені в різні часи, різними народами, які належать до згоди, до терпіння, до миру.А чи можуть бути толерантними люди, які не шанують себе, не прислухаються до свого внутрішнього голосу, занедбують свою самобутність? Озирніться довкола і поміркуйте, яка людина швидше навчиться бути толерантною – вільна чи залежна; відповідальна чи байдужа; свідома своїх прав і власної інакшості чи така, що ніколи над цим не замислювалася.Я толерантний: у мене багато друзів, мене поважають, мене визнають, я завжди бажаний, поруч зі мною людям комфортно, я маю свою думку, але й поважаю інших. Я толерантний, адже я іду в ногу з часом, я перспективний, моє життя барвисте, я не створюю стін, я будую мости, я сам будую своє майбутнє. Кожен з нас може демонструвати толерантну поведінку власним прикладом.