наведи приклади, коли літературна пісня поширюється як народна?

1. Чи можна міфологію певного народу назвати корінням його літератури? Чому?
2. Що споріднює міф і народну казку, а що різнить їх?
3. Міфи яких народів на тему створення світу ви знаєте? Чим відзначаються ці твори?
4. Як постав світ згідно з уявленнями давніх людей? Хто такі творці світу? Чи в усіх поданих міфах розповідається про них?
5. З яких частин, на думку авторів міфів, складається Всесвіт? Наведіть приклади.
6. Назвіть міфи, у яких ідеться про появу першої людини наЗемлі.
7. Наведіть приклади подібних елементів у міфах різних народів. Поясніть причини їх появи.
8. Розгляньте перший форзац підручника. Назвіть героїв міфів, які творили переважно добро, і тих, що часто творили зло. Обґрунтуйте свою відповідь на прикладі одного з міфів.
9. Чи можна порівняти подвиг Прометея з подвигами Геракла? Заради кого страждав Прометей? Що спричинило поневіряння Геракла?
10. Чи відображено в життєписах міфічних героїв життя реальних людей? Обґрунтуйте свою думку прикладами з міфів.
11. Чи наявні у міфах різноманітні фантастичні елементи, вигадка? Наведіть приклади.

ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ
(Пісня про Богдана Хмельницького)



Чи не той то хміль,

Що коло тичин в’ється?

Ой той то Хмельницький,

Що з ляхами б’ється.

Чи не той то хміль,

Що по пиві грає?..

Ой той то Хмельницький,

Що ляхів рубає.

Чи не той то хміль,

Що у пиві кисне?

Ой той то Хмельницький,

Що ляшеньків тисне.

Гей, поїхав Хмельницький

К Золотому Броду, —

Гей, не один лях лежить

Головою в воду.

«Не пий, Хмельницький, дуже

Золотої Води, —

Їде ляхів сорок тисяч

Хорошої вроди».

«А я ляхів не боюся

І гадки не маю —

За собою великую

Потугу я знаю,

Іще й орду татарськую

За собой веду, —

А все тото, вражі ляхи,

На вашу біду».

Ой втікали вражі ляхи —

Погубили шуби...

Гей, не один лях лежить

Вищеривши зуби!

Становили собі ляхи

Дубовії хати, —

Ой прийдеться вже ляшенькам

В Польщу утікати.

Утікали вражі ляхи,

Де якії повки, —

Їли ляхів собаки

І сірії вовки.

Гей, там поле,

А на полі цвіти —

Не по однім ляшку

Заплакали діти.

Гей, там річка,

Через річку глиця —

Не по однім ляшку

Зосталась вдовиця...

центральний персонаж новели М. Хвильового «Я (Романтика)»:

а) «чорний трибунал комуни»; б) комісію міськради; в) виборчу комісію

3)Визначте жанр «Вершників» Ю. Яновського:

а) роман у новелах; б) роман-сповідь; в) детективний роман.

4)Укажіть, який з процесів українського життя 20-х рр. XX ст. відображено в п'єсі М.Куліша «Мина Мазайло»:

а) колективізація; б) індустріалізація; в) українізація.

5)Укажіть, яке прізвище хоче взяти собі центральний персонаж п'єси М. Куліша «Мина Мазайло»:

а) Мазєнін; б) Єсєнін; в) Алмазов.

6)Укажіть, чого навчав старий Половець своїх синів (новела «Подвійне коло» з роману

Пишно займались багрянії зорі
Колись навесні,
Любо лилися в пташиному хорі
Пісні голосні;

Грала промінням, ясним самоцвітом
Порання роса,
І усміхалась весняним привітом
Натури краса.

Гордо палала троянда розкішна,
Найкраща з квіток, –
Барвою й пахом вродливиця пишна
Красила садок.

А соловейко троянді вродливій
Так любо співав,
Голосом дивним співець чарівливий
Садки розвивав;

Слав до вечірньої зорі прощання,
Що гасла вгорі,
Ще ж голосніше співав на вітання
Поранній зорі…

Вже пролетів, немов пташка зальотна,
Весняний той час, –
Осінь холодная, осінь вільготна
Панує у нас.

Тихо спускається нічка осіння, –
Година сумна;
Місяць холоднеє кида проміння;
Здалека луна

Пугача віщого крик – гук єдиний.
Діброва німа.
Де ж соловейко? де ж спів солов’їний?
Ох, де ж він? Нема!

В вирій полинув, де вічная весна,
Натхненний співець.
Вічно красує там рожа чудесна,
Там теплий вітрець;

Глухо і смутно кругом на просторі,
Мій гаю сумний!
Кинув співець тебе в тузі та в горі,
Тебе й край рідний.

Тиша така тепер всюди панує.
Лиш в листі сухім
Вітер зітха, мов дріада сумує,
Із жалем глухим.

Чом я не маю огнистого слова,
Палкого, чому?
Може б, та щира, гарячая мова
Зломила зиму!

І розлягалась би завжди по гаю
Ясна-голосна
Пісня, й розквітла б у рідному краю
Новая весна.

Та хоч би й крила мені солов’їні,
І воля своя, –
Я б не лишила тебе в самотині,
Країно моя!