Морально-етичнi уроки доброти повiстi " Климко". Если вы берете текст с интернета, то обязательно переделать!!!

+ 0 -

Nastyaaa123

15 апр. 2014 г., 1:55:10 (10 лет назад)

Доброта, любов, чуйнiсть, поряднiсть, самопожертва
Ї в наш час цi слова стали майже анахронiзмами. Iснує така думка, що суспiльство
деградує через соцiально-економiчнi чинники. Але ж за часiв вiйни були не кращi
умови життя: людина вмить могла втратити все: рiдних, дiм i попри те залишалася
Людиною. Яскравим прикладом цьому може послужити Климко, головний герой
однойменноï повiстi Григора Тютюнника.
Хлопець, залишившись сиротою, рiс в свого дядька Кирила, який любив його i балував
як мiг (привозив гостинець з рейсу), хоча в той же час вихованню надавалася
неабияка роль (слiдкував за навчанням у школi, привчав до самостiйностi). Напевне,
саме любов i виховання дядька витворили з Климка тi людськi риси, якi цiняться
понад усе: здатнiсть любити i турбуватися про ближнього вiд усього серця, аж до
самопожертви.
Але у чому ж виявляється та безмежна любов Климка до людей? Пiсля смертi дядька
його запрошували до себе жити чужi люди, однак вiн вiдмовився, щоб не обтяжувати
ïх. Але це дрiбниця в порiвняннi з тим, що зумовило його подорож (а отже i
загибель) восени босонiж за 200 км без харчiв. Хлопець пiшов по сiль у Славянськ з
Донбасу, щоб потiм вимiняти сiль на ïжу для друга i його дiдуся, а
найголовнiше,
Ї на молочко для маленькоï донечки своєï вчительки. Тобто вiн вирушив у
небезпечну мандрiвку заради чужих людей! Що ж, як не любов та турбота про долю
близьких могли змусити його до цього? Або потiм, у Славянську, що заважало йому
залишитись у тiтки Марини, яка так вмовляла його стати ïï названим
сином? I не саме почуття обов’язку i вiдповiдальностi за долю ближнiх штовхало
його у зворотнiй шлях, але любов i турбота про тих, якi чекають на нього i на те,
що вiн принесе, як порятунку. I тому хлопець навiть не дочекався повного одужання