Твір на тему Тарас Григорович Шевченко у моєму житті

+ 0 -

Tonyladony

28 февр. 2016 г., 22:14:03 (8 лет назад)

Тарас Григорович Шевченко. Це ім'я відоме усьому світові. Саме цей чоловік у більшості людей асоціюється з Україною. І це не дивно. Адже саме ця людина є генієм нашого народу, нашим світочем, нашим наставником. В кожному українському місті є вулиця, проспект, чи парк названий його ім'ям. А пам'ятники Шевченку вже давно існують за межами України. Саме його вірші діти найперше починають вивчати у школі, продовжують вивчати його творчість в університетах. Він того вартий. Годі й шукати більш багатогранну постать в українській літературі, ніж Тарас Григорович Шевченко.  Напевне всі знають нелегку історію долі цього великого чоловіка, що йому випало пережити і наскільки мужньо він з цим впорався. Якщо говорити особисто про мене, то для мене Тарас Шевченко завжди був чимось рідним. В хаті у моєї бабусі завжди висіло два портрети: Шевченка і Франка. Коли я була маленька, вона завжди казала, шо ті два чоловіки колись були дуже відомими. Звісно, тоді я не розуміла про що вона говорить. Та ці портрети висять у неї в будинку і досі. І це чудово.  В нас завжди “Кобзар” стоїть на видноті. Інколи його читає дідусь, інколи бабуся читає напам'ять “Реве та стогне”. Що всіх безмежно дивує: Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма... Дивно, але більше ніж 150 років тому Шевченко писав про те, що є безмежно актуальним сьогодні. Майже ті самі люди, майже ті самі проблеми.  Він ніби знав, що за стільки років майже нічого не зміниться. Але тут постає питання чому він так був в тому впевнений. Це ж яку треба мати силу духу, щоб у тодішніх умовах не зламатися, не збайдужіти душею, а все перейматися через долю своєї країни, ще б всі переймалися долею своєї країни так, як робив це Тарас Григорович Шевченко.  Я не буду зараз розповідати про Шевченка, про всю його біографію. Всі і так її знають, хто більше, хто менше. Так, у нього була важка доля, проте незважаючи на це він гідно прожив своє життя. І саме цим всім, саме своєю волею, своєю силою духу Шевченко добився світового визнання. Домігся того, щоб люди йшли по його слідам, щоб люди боролися. “Борітеся — поборете...”  Мабуть, у свідомості кожного українця Тарас Шевченко лишив слід справжнього борця, провідника, месії... Можу сказати лише одне, я пишаюся тим, що я народилася і живу у країні, в якій існували такі великі люди, як Тарас Григорович Шевченко і намагатимуся робити все для того, щоб і мої діти цим пишалися! Я впевнена, що історія про цього видатного українця буде ще століттями жити і набирати все більше і більше сутності і поваги. Слава Тарасу Григоровичу Шевченку — великому українцю!