тв1р на тему Щастя -найб1льший скарб
5-9 класс
|
У кожного з нас своє уявлення про щастя. І, на жаль, занадто багато хто вважає, що щастя укладено в матеріальному майні, фізичнiй зовнішності, приємних відчуттях, почестях, слави. Дехто вважає, що рахунок у банку і комфорт - це і є щастя. Не слід заперечувати матеріальну сторону життя, але не менш важливо зрозуміти, що по-справжньому щаслива людина радіє тому, що у неi є в житті, радіє людським взаєминам - любовним, професійним і т. д. Тобто щастя йде від нас самих, зсередини . Немає ніякого відчуття внутрішньої порожнечі, людина сповнена життя. Щастя залежить також від нашого вміння сприймати життя через події і через людей. Щастя - це коли розум відкритий іншим реальностям, іншим сприйняттям життя. Таким чином, все, що ми робимо, говоримо і думаємо, повинне узгоджуватися з нашою сутністю, з нашим способом сприйняття життя.
Щастя не можна купити. Його необхідно плекати в собі. Насправді воно безкоштовно. І тому доступно кожному з нас.Щастя - це здатність придивитися, побачити і випробувати подяку до всього, що у нас є, - до нашого здоров'я, можливостям, якостям, талантам, до всіх людей, які нас оточують, до всього цього багатства, яке робить нас унікальними істотами.
Другие вопросы из категории
(Твiр 7-10 речень)
поезії процитуйте відповідні місця з твору на підтвердження своїх міркувань 2.які почуття намагався висловити поет у своєму творі, близькі вони вам?
Вогник
Вечірню годину, де в зорях долина,
Де вогником світиться дім,
Шумить під вікном молода тополина,
Неначе у серці моїм.
Там юність ходила у росах до хати
І жевріла цвітом вона,
Там батько не спить і задумалась мати,
Ота, що у світі одна.
Синів виростали, не зводили з ока,
Любили в житті над усе,
Шумить під вікном тополина висока,
Мов звісточку дальню несе.
А вогник їм сяє, мов спогад про сина,
Не все ж повертає назад.
І журиться вікнами наша хатина,
І шепче задумливий сад.
Та де б не ходив я в далекій дорозі,
В чужім чи у ріднім краю,
Я згадую вогник у тихій тривозі
І рідну хатину свою.
Бо дивляться в далеч засмучені очі,
Хоч тінь там моя промайне,
Бо світиться вогник у темнії ночі,
Мов кличе додому мене!