10 назв коломийок (не важливо які,просто назви)Буду

СПАСИБО БОЛЬШОЕ !!!!

"За що мене, як росла я,
Люде не любили?
За що мене, як виросла,
Молодую вбили?
За що вони тепер мене
В палатах вітають,
Царівною називають,
Очей не спускають
З мого цвіту? Дивуються,
Не знають, де діти!
Скажи мені, мій братику,
Королевий Цвіте!"
"Я не знаю, моя сестро".
І Цвіт королевий
Схилив свою головоньку
Червоно-рожеву
До білого пониклого
Личенька Лілеї.
І заплакала Лілея
Росою-сльозою...
Заплакала і сказала:
"Брате мій, з тобою
Ми давно вже кохаємось,
А я й не сказала,
Як була я людиною,
Як я мордувалась.

Моя мати... чого вона,
Вона все журилась
І на мене, на дитину,
Дивилась, дивилась
І плакала. Я не знаю,
Мій брате єдиний!
Хто їй лихо заподіяв?
Я була дитина,
Я гралася, забавлялась,
А вона все в'яла
Та нашого злого пана
Кляла-проклинала.
Та й умерла... А мене пан
Взяв догодувати.
Я виросла, викохалась
У білих палатах.
Я не знала, що байстря я,
Що його дитина.
Пан поїхав десь далеко,
А мене покинув.
І прокляли його люде,
Будинок спалили...
А мене, не знаю за що,
Убити — не вбили,
Тілько мої довгі коси
Остригли, накрили
Острижену ганчіркою.
Та ще й реготались.
Жиди навіть нечистії
На мене плювали.
Отаке-то, мій братику,
Було мені в світі.
Молодого, короткого
Не дали дожити
Люде віку. Я умерла
Зимою під тином,
А весною процвіла я
Цвітом при долині,
Цвітом білим, як сніг, білим!
Аж гай звеселила.
Зимою люде... боже мій!
В хату не пустили.
А весною, мов на диво,
На мене дивились.
А дівчата заквітчались
І почали звати
Лілеєю-снігоцвітом;
І я процвітати
Стала в гаї, і в теплиці,
І в білих палатах.
Скажи ж мені, мій братику,
Королевий Цвіте:
Нащо мене бог поставив
Цвітом на сім світі?
Щоб людей я веселила,
Тих самих, що вбили
Мене й матір?.. Милосердий,
Святий боже, милий!"
І заплакала Лілея,
А Цвіт королевий
Схилив свою головоньку
Червоно-рожеву
На білеє пониклеє
Личенько Лілеї.

можна вибрати будь якого автора та будь яку книжку

накосив коням трави.

2. Копач назвав робітників Герасима:

а) сараною; б) прожорами; в) товстунами; г) худобою.

3. Копачеві наснилося, що він викопав гроші і приїхав до:

а) Києва; б) Парижа; в) Лондона; г) Нью-Йорка.

4. Думок у Герасима було стільки, як:

а) листячка на дереві; б) хмар на небі; в) піску в морі; г) худоби в Жолудя.

5. За фальшиві гроші Герасим хоче викупити землі:

а) Пузиря; б) Смоквинова; в) Чобота; г) найбагатшого купця.

6. Хто у героїв п’єси постійно полюбляв повторювати: «Опит — велике діло»?

а) Параска; б) Копач; в) Герасим; г) Савка.

7. На низинці Копач пропонує Герасиму:

а) посадити садок; б) збудувати ферму; в) викопати колодязь; г) зробити власний ставок.

8. Ідучи до Пузиря, Копач із собою взяв:

а) шматок сала і хліб; б) глек сметани; в) хліб з часником; г) домашньої ковбаски.

9. На думку Копача, біди не чинить:

а) запас їжі; б) сотня грошей; в) раціональна думка; г) теплий одяг.

10. Герасиму не подобалося в Копачеві те, що той:

а) постійно надавав поради; б) просив у нього їсти; в) хвалився своїми досягненнями у розкопках; г) намагався зверхньо поводити себе у ставленні з ним.

11. «Блажен чоловік, іже скоти милує»,— так висловився Герасим, коли:

а) Копач просив у нього коней, щоб поїхати до Пузиря; б) дізнався про зневажливе ставлення Жолудя до своєї худоби; в) Параска звернулася до нього з проханням дати їй коней, щоб з’їздити до церкви; г) бачив, як Клим годує худобу.

12. Герасим порівнював Параску з:

а) пишною квіткою; б) конякою; в) бджолою; г) соловейком.