Що значить художні засоби?
5-9 класс
|
Художні засоби-це епітети метафори... . А тебе надо определение или просто знать . если знать просто,то это как типа украшения текста, речи.Можно сказать Цветок.А можно :"Это самый красивый в мире цветок!"
Другие вопросы из категории
Читайте также
зоряна, біблійна й пишна, квітчаста батьківщино вишні й соловейка! Де вечори з євангелії, де світанки, де небо сонцем привалило білі села, цвітуть натхненні вишні кучеряво й п’янко, як за Шевченка, знову поять пісню хмелем. в мене навіть є план аналізу. допоможіть будь-ласка, а то вже сил не залишилось на літературу - багато контрольних ПЛАН: 1. Жанр 2. Мотив або тема. 3. Композиція твору (побудова) 4. Образ ліричного героя: а) тотожність з образом автора б) лірична ситуація в) художні образи через які він розкриваєтся у творі 5. Художні засоби 6. Сиситема віршування 7. Розмір вірша 8. Спосіб римування
Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде.
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві й злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Випиши усі художні засоби з вірша:
Була гроза, і грім гримів,
Він так любив гриміти,
Що аж тремтів, що аж горів
На трави і на квіти.
Грім жив у хмарі, і з гори
Він бачив, хто що хоче:
Налив грозою грім яри,
Умив озерам очі.
А потім хмару опустив
На сад наш на щасливий
І натрусив зі сливи слив,
Щоб легше було сливі.
Та тут до грому навздогін
Заговорила груша:
“Трусніть і грушку, дядька грім,
Бо важко мені дуже…”
І дядько грім сказав собі:
“Потрушу я грушу,
Бо небеса вже голубі
Я покидати мушу”.
Дуже потрібно!!
Вода шумить!.. Вода гуля!..
На березі Рибалка молоденький
На поплавець глядить і примовля:
– Ловіться, рибочки, великі і маленькі!
Що рибка смик – то серце тьох!..
Серденько щось Рибалочці віщує:
Чи то тугу, чи то переполох,
Чи то коханнячко?.. Не зна він, – а сумує!
Сумує він, – аж ось реве.
Аж ось гуде, і хвиля утікає!..
Аж гульк!., з води Дівчинонька пливе,
І косу зчісує, і брівками моргає!..
Вона й морга, вона й співа:
– Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький.
На зрадний гак ні щуки, ні лина!..
Нащо ти нівечиш мій рід і плід любенький?
Коли б ти знав, як Рибалкам
У морі жить із рибками гарненько.
Ти б сам пірнув на дно к линам
І парубоцькеє оддав би нам серденько!
Ти ж бачиш сам, – не скажеш: ні,
– Як сонечко і місяць червоненький
– Хлюпощуться у нас в воді на дні
– І із води на світ виходять веселенькі!
Ти ж бачиш сам, як в темну ніч
Блищать у нас зіроньки під водою.
Ходи ж до нас, покинь ти удку пріч, –
Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!
Зирни сюди!.. Чи се ж вода?..
Се дзеркало, – глянь на свою уроду!..
Ой, я не з тим прийшла сюда,
Щоб намовлять з води на парубка невзгоду!
Вода шумить!.. Вода гуде...
І ніженьки по кісточки займає!..
Рибалка встав, Рибалка йде.
То спиниться, то вп'ять все глибшенько пірнає!..
Вона ж морга, вона й співа...
Гульк!.. – приснули на синім морі скалки!..
Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..
І більше вже ніде не бачили Рибалки!..