Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша. Твір- роздум.

проміння швидше, в нім — думка й почуття. Воно іде в народи для вічного життя. Коли це слово — зброя, як день, що не схолов, коли живуть у ньому ненависть і любов. Воно влуча як куля, ця зброя золота, коли у нім ненависть з любові вироста. Воно над зорі лине, а в нім живуть як спів любов до Батьківщини і лють до ворогів. О зброє щастя, слово, я жить з тобою звик! Ти — квітка у любові, в ненависті ти — штик."