Статистика
Всего в нашей базе более 4 325 964 вопросов и 6 443 636 ответов!

Ународi кажуть: не все те золото,що блищить. Ми часто женемося за красивим i блискучим,а згодом ,коли ним заволодiємо, не дiстаємо вiд того насолоди.

10-11 класс

Яка ж краса справжня?

помогите пожалуйста)

Танька09 21 июня 2013 г., 1:47:31 (5 лет назад)
Рейтинг
+ 0 -
0 Жалоба
+ 0 -
Valeriyagliv
21 июня 2013 г., 4:13:42 (5 лет назад)

я вважаю, що дійсно, не все те золото, що блищить. На мою думку, люди повинні навчитися цінувати справжню красу, яка є внутрішньою.
багато моїх сучасників цінують матеріальне, а не духовне. вони забувають про те, що потрібно дивитися на вчинки і душу людини, а не на її статки. переконливим прикладом щодо цього аргументі є, на мою думку, образ наталки полтавки із однойменної п*єси котляревського. наталка, не зважаючи на походження і заможність возного, не погодилась виходити за нього заміж. дівчина чекала із заробітків свого коханого - петра. вона не звертала уваги на те, що він не був заможним, що він був сиротою, а любиа і цінувала парубка за працьовитість і добру душу.
у сучасному суспільстві люди намагаються створити собі комфортне життя за рахунок багатства. доказом є корисливі шлюби, які створюються задля того, щоб забезпечити своє подальше життя. але більшість подружніх пар до кінця свого життя залишаються одинокими і нещасливими.
отже, щастя на грошах не збудуєш. потрібно цінувати людину за її душу.

Ответить

Другие вопросы из категории

зробити віршований розмір .зробитизробити віршований розмір .зробити віршований розмір .

Над штормом, над шабельним зблиском,
Над леготом теплим в житах
Гойдається вічна колиска
Маятником Життя.

Життю - ні кінця, ні начала.
І вічно по колу землі:
Комусь - лебеді від'ячали,
Комусь - ще сурмлять журавлі.

Чи актуальна пєса "Мина Мазайло" в наш час?

Помогите ответить

Читайте также

Помогите пож)

Ответить на вопросы .
Чи не здаєтьься вам що з тих часів взаємини батьків і дітей суттєво змінилися?Як ви вважаєте на краще чи ні? Аргументуйте свою думку.

Там, де гори і долини,

Де гуляє вітровій, -
Там цвіте краса-країна
З дивним ім'ям Сльозолий.
І колись в країні тій
Був па троні цар Плаксій,
Голова його мов бочка,
Очі - ніби кавуни.
В Плаксія було три дочки
І плаксивих три сини.
Старша звалася Нудота,
Середульшенька - Вай-Вай,
Третя донечка - Плакота,
Всі сльозливі через край.
А цареві три сини
Так і звались - Плаксуни.
Отака була сім'я
У царя у Плаксія.
Цілі дні вони сиділи,
Голосили, та сопіли,
Та стогнали, та ревли,
Сльози відрами лили.
Цар Плаксій велів сердито:
"Хай із ними день при дні
Плачуть всі в країні діти,
Бо сміятись і радіти
У моєму царстві - ні!
Хто всміхнеться - в часі тім
Я того негайно з'їм!"
Ще була у Плаксія
Грізна гвардія своя:
В ній служили молодці
Забіяки-сльозівці.
Хто сміявсь - вони хапали
І нагайками шмагали,
Так що в царстві тому скрізь
Вистачало плачу й сліз.
Цар любив, як плачуть діти,
Бо любив їх сльози пити.
Отакий був цар Плаксій
Україні Сльозолий.
Дядько Лоскотон
Але в тому диво-царстві,
Зневажаючи закон,
Жив у мандрах і митарстві
Добрий дядько Лоскотон.
Він приходив кожний вечір -
Хай чи дощ іде, чи сніг -
До голодної малечі
І усім приносив сміх.
Мав він вдачу теплу й щиру,
Ще й лукавинку в очах.
І була накидка сіра
В Лоскотана на плечах.
Лоскотливі мав він вуса
І м'якенькі, наче пух.
І м'яке волосся русе
Розсипалося до вух.
Він як прийде, залоскоче,
То сміється, хто й не хоче.
Тільки де він появлявся,
Зразу плач там припинявся,
І приходив до усіх
Голосний та щирий сміх.
Не любили Лоскотона
Цар Плаксій і Плаксуни,
Видавали заборони
Проти лоскоту вони.
І за дядьком Лоскотоном
Із нагайками в руках
Охоронці злих законів
Полювали по хатах.
Але дядько Лоскотон
Не боявся цих заслон:
Він ходив по всій країні
І носив з собою сміх
В розмальованій торбині,
В пальцях лагідних своїх.
Арешт Лоскотона

Розізливсь тоді Плаксій -
Цар країни Сльозолий.
Гнівно він гукнув із трону:
"Гей, ледачі сльозівці!
Хто впіймає Лоскотона,
Буде муж моїй дочці!
Хто його посадить в льох -
Вибирай одну із трьох!
Бо уже цей Лоскотон
Скоро нам розвалить трон:
Що тоді ми будем пити,
Як не будуть плакать діти!"
І завзяті сльозівці
Понеслись у всі кінці,
Щоб скарати по закону
Баламута Лоскотона.
Довго скрізь його шукали,
У всі шпари заглядали,
Перерили всі двори,
Обходили всі бори,
Час потратили дарма:
Лоскотона скрізь нема,
Бо його завжди і всюди
Од ловців ховали люди.
В цю країну попадеш.
ВИПИСАТИ З КАЗКИ ЧОТИРИ ПАРИ РИМ.



Вы находитесь на странице вопроса "Ународi кажуть: не все те золото,що блищить. Ми часто женемося за красивим i блискучим,а згодом ,коли ним заволодiємо, не дiстаємо вiд того насолоди.", категории "українська література". Данный вопрос относится к разделу "10-11" классов. Здесь вы сможете получить ответ, а также обсудить вопрос с посетителями сайта. Автоматический умный поиск поможет найти похожие вопросы в категории "українська література". Если ваш вопрос отличается или ответы не подходят, вы можете задать новый вопрос, воспользовавшись кнопкой в верхней части сайта.