Потрібна прозова гумереска на українській мові!
5-9 класс
|
Наш начальник дуже любив розповідати своїм підлеглим анекдоти. Частенько, було, збере нас, і ми терпляче слухаємо. В більшості це нецікаві анекдоти з великою бородою, їх ми чули десятки разів. Та ледь він скаже кілька слів, як у залі лунає сміх. Дехто аж за живіт береться. А я не сміюсь. Чомусь мені не смішно.
Через деякий час один з моїх колег, який найдужче сміявся, опинився на вищій посаді. Інший теж досміявся до нового крісла заввідділом. Правою рукою начальника став третій. Тепер перед ними навіть на вулиці дехто знімає капелюха. А мене чомусь не помічають навіть на робочому місці. Я як сидів у своєму старенькому кріслі, так і сиджу. Дивляться на мене, як на недотепу.
Зараз починати сміятись мені уже пізно. Іду на пенсію. Раджу всім, поки не пізно, смійтесь побільше і погучніше з дотепів начальника. Навіть якщо і не смішно.
Посеред ночі один із найбільших вітчизняних багатіїв прокинувся в холодному поту й зі сльозами на очах:
— Ой, що ж я наробив, що ж я наробив... — затужив, чим не на жарт стривожив розбуджену його лементом дружину.
— Що сталося, дорогий? — заметушилася вона біля чоловіка. — Чого ти розридався, як мала дитина?!
— Ой, не можу... Хоч іди та вішайся або застрелься! Наснилося, що, бувши підлітком, у рідного батька поцупив із кишені червінця, якого той тримав на хліб для всієї сім’ї... Та щоб мені руки повсихали! — не припиняючи хлипати, картав той себе.
— Заспокойся, — зітхнула полегшено жінка. — Адже нічого страшного не сталось... У народі кажуть: «Куди ніч, туди й сон»...
— Та як ти не розумієш?! — спалахнув чоловік. — Уві сні я ще ніколи й нікого не обкрадав! А тут раптом рідного батька! Останню десятку спер! Ой, не можу... Ой, накапай мені чогось заспокійливого, бо не знаю, що із собою утну!..
І тільки випивши чарку дорогого марочного коньяку, врешті заспокоївся і знову засну